Спочатку заплати собі!

              

              Спочатку заплати собі!

Нещодавно я почув таке питання від людини, яка для мене є авторитетом: "А чому в тебе немає статті витрат, яка називається "Освідчення в коханні собі і своїм близьким"? Більше того, чому ця стаття витрат у тебе не стоїть на першому місці? Чому для тебе важливіше заплатити працівникам різних служб і відомств в першу чергу, а себе, людей, яких ти любиш ти взагалі не згадуєш?".
Ми заробляємо гроші, а потім їх витрачаємо. Знову заробляємо і знову витрачаємо. Так відбувається у більшості людей. Якщо запитати у випадкового перехожого: "Куди Ви витрачаєте гроші?", то частіше за все відповідь буде містити наступні статті витрат:
1. Харчування
2. Житло
3. Медицина
4. Бізнес
5. Діти
6. Відпочинок
7. Спорт
8. Автомобіль
9. І т. д.
Послідовність (пріоритети) можуть змінюватися. Не в цьому суть.
Маючи досвід спостереження за собою, я зрозумів, що відповідаючи на запитання авторитетної людини я почав виправдовувати себе, але коли я став чесний з собою, то зрозумів, що це правда. Дійсно, себі я плачу за залишковим принципом: якщо залишиться. І це «якщо» таке велике, що зазвичай не залишається. Це правда.
Я написав: ми заробляємо, а потім витрачаємо. Заробляти ми можемо лише за умови, якщо ми працездатні. А цю здатність можна втратити. Або раптово через хворобу, нещасного випадку. Або при настанні старості. Втративши працездатність ми перестанемо заробляти, а значить і нічого буде витрачати. А витрачати доведеться. Так влаштоване життя.
Якщо ми платимо собі протягом всього життя, відкладаючи невелику частину доходу, то в старості є що витрачати. Якщо ми
не робимо цього, то нас чекають злидні. Ми не маємо права витрачати всі зароблені гроші. Частину їх ми «відкладаємо», тобто платимо самому собі. Причому робимо це в першу чергу, а вже потім оплачуємо житло, харчування і т. д.
Скільки платити собі? Залежить наскільки близько для Вас старість. Якщо Ви молоді - 10% достатньо. Так, більшість з нас заробляє небагато. Але погодьтеся, живете Ви на 1000 доларів на місяць, 1100 або 900 немає особливої різниці. Або на 400, 440 або 360. Це не впливає на рівень життя.
Куди «відкладати»? Просто відкладати, як кажуть, «під подушку» не актуально. Паперові гроші можуть втратити свою вартість. Почати слід з самого надійного фінансового інструменту - з накопичувального страхування життя. Потім інші інвестиції. Чому? Та тому, що тільки страхування життя може дати значний фінансовий ефект у разі раптової втрати працездатності. Саме це і є проявом реальної любові до своїх близьких. І тільки воно гарантує результат.
Судіть самі: інсульт, людина лежить без руху 7 років. Колишній бізнесмен. Вся родина працює на нього, тобто працює так, щоб була можливість обслужити його. Бізнесу давно немає, невеликі грошові запаси витрачені на лікування. Він дуже любив свою дружину і дочку. Напевно й зараз любить. Але що їм з цього? Де реальний прояв любові? Чому він не застрахував своє життя, коли міг це зробити, коли були гроші, щоб сім'я отримала пристойну відшкодування?
Ви думаєте я придумав цю історію? Ні. Це реальний випадок з життя моїх знайомих.
Подумайте над цим. Знаєте, в заяві на страхування життя, є важливий пункт. Якщо Ви його не заповните, договір не буде укладено. Цей пункт називається «Вигодонабувач». Тобто це та людина, яка отримає гроші при настанні страхового випадку, наприклад, у разі смерті застрахованої особи. Так ось, в бланку однієї відомої в світі страхової компанії в місці, де клієнт повинен вписати прізвище вигодонабувача, розташований водяний знак «I love you» - «Я тебе люблю».
Любіть себе, любіть своїх близьких. І не тільки за допомогою зітхань і слів (хоча вони теж потрібні!), а також за допомогою реальних вчинків! Адже це для них набагато важливіше.

  Андрій Капіца
   finsecurity.by